Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Молодовець О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Молодовець О. Б. Реалізація міжпредметної інтеграції при викладанні пропедевтики внутрішніх хвороб на прикладі хронічного гастриту [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець // Медична освіта. - 2014. - № 4. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_4_29 | ||
| 2. |
Молодовець О. Б. Роль вивчення дисципліни "Сестринська практика” на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини в процесі формування лікаря-спеціаліста [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець // Медична освіта. - 2015. - № 1. - С. 75-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_1_21 | ||
| 3. | 
Молодовець О. Б. Оптимізація діагностики хронічного атрофічного гастриту в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 138-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_36 Висвітлено власний досвід виявлення хронічного атрофічного гастриту, який може слугувати підгрунтям для оптимізації стандартизованих протоколів діагностики цього захворювання на етапі первинної медико-санітарної ланки з урахуванням валідності малоінвазивних лабораторних методів, які можуть бути також скринінгом для прогнозування загрозливих ускладнень. | ||
| 4. |
Глушко Л. В. Здобутки і проблеми розвитку сімейної медицини на Прикарпатті [Електронний ресурс] / Л. В. Глушко, Т. Ю. Гавриш, Н. В. Чаплинська, Н. З. Позур, Г. В. Микула, В. М. Кулаєць, О. Б. Молодовець // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_37 Івано-Франківщина однією з перших областей започаткувала реформування медичної сфери на засадах загальної практики. Надано багаторічний досвід, набутий спільними зусиллями практичної галузі охорони здоров'я та медичного університету. Низка лікувальних закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) Івано-Франківської області була затверджена клінічними базами медичного університету та використовується для очної і заочної підготовки лікарів загальної практики. Висококваліфіковані науково-педагогічні кадри кафедр сімейної медицини активно залучають у лікувально-діагностичний процес лікарських амбулаторій. Ключовими проблемами реорганізації є недостатні фінансування та матеріальне забезпечення, неповна укомплектованість посад сімейних лікарів, повільна реалізація програм щодо створення Центрів ПМСД тощо. | ||
| 5. |
Молодовець О. Б. Удосконалення засвоєння практичних навичок згідно з "Наскрізною програмою" підготовки студентів 3-го курсу для роботи за спеціальністю "Загальна практика–сімейна медицина" [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 150-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_40 Висвітлено досвід кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет" із реалізації "Наскрізної програми" підготовки студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів для оволодіння практичними навичками та методиками, необхідними для роботи на посадах лікарів за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина", наведено комплекс заходів з підвищення її ефективності. | ||
| 6. | 
Молодовець О. Б. Оптимізація лікування хронічного ґастриту "Мультисалем" та "Горіха грецького настоянкою" [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 1. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_1_14 | ||
| 7. | 
Молодовець О. Б. Морфологічні особливості змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит [Електронний ресурс] / О. Б. Молодовець, Н. З. Позур, С. Б. Геращенко, М. З. Юрак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(2). - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(2)__14 Атрофічний гастрит (АГ) клінічно впродовж тривалого часу не має патогномонічних ознак, тому діагноз хронічного АГ є в більшій мірі морфологічним. Основним методом діагностики АГ є ендоскопічне дослідження з наступною прицільною множинною біопсією. Характерні відмінності слизова оболонка шлунка має при вираженій і поширеній атрофії, а при незначній атрофічних змінах візуально мало відрізняється від поверхневого гастриту. Тому гістологічному дослідженню слизової оболонки шлунка належить вирішальне значення, воно є "золотим стандартом" верифікації захворювання. При хронічному мультифокальному гастриті (ХАМГ) найбільший відсоток атрофічних змін носив тотальний характер (у 54,64 %), а у четвертини пацієнтів вражався антрум. При хронічному автоімунному гастриті (ХАвГ) достовірно частіше вогнища атрофії локалізувались у тілі шлунка (58,63 %, p << 0,001), а дифузні ураження (24,14 %, p << 0,01) і антрум-гастрит (6,89 %, p << 0,01) визначалися рідше. Нейтрофільна інфільтрація CO антруму визначалась у 54,64 % пацієнтів із ХАМГ, причому розподіл за ступенями активності є однорідний. Тотальний активний (слабкого та помірного ступеня) автоімунний гастрит був діагностований у 62,07 % хворих. Вираженість запального процесу властива обом формам АГ, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки тіла й антрума, а у хворих із ХАвГ - лімфоцитарна інфільтрація. В усіх біоптатах з антрального відділу шлунка при ХАМГ та з тіла шлунка при ХАвГ діагностовано атрофічні зміни. Достовірно частіше в антрумі при ХАМГ виявляли легкий та виражений ступінь атрофії (39,18, 31,95, p << 0,05), а помірно виражений ступінь атрофії частіше зустрічався в тілі шлунка. Атрофія фундальної частини шлунка при ХАвГ I і III ступеня виявлялась у 41,38, і 31,03 % (pl << 0,05, pl << 0,01). У хворих із ХАМГ простежувалась залежність між активністю запалення і щільністю моноцитарно-плазматичної інфільтрації та розвитком атрофічних змін (r = 0,64, p << 0,001; r = 0,58, p << 0,01). При експресії процесу в тіло шлунка виявили кореляційну залежність нейтрофільно-лімфоцитарного прояву запалення (r = 0,81, p << 0,001). | ||
| 8. | 
Заячук В. М. Клінічний випадок специфічного генералізованого лімфаденіту, ускладненого міліарним туберкульозом легень [Електронний ресурс] / В. М. Заячук, Н. О. Грицюк, І. Я. Макойда, О. П. Мельник-Шеремета, О. Б. Молодовець, Л. А. Баблюк, О. Б. Голубчак, М. Д. Шийка // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 3. - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2019_3_8 Підлітка А., 15 років і 10 міс, госпіталізовано до відділення онкогематології Обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська ургентно 23.03.2018 р. у тяжкому клінічному стані з генералізованим та конгломеративним збільшенням багатьох груп периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) та з підозрою на лімфогранулематоз. Після всебічного обстеження, а також відкритої біопсії передньошийного лімфовузла, справа патогістологічно верифіковано гранулематозний специфічний лімфаденіт туберкульозної етіології. Пацієнта 5.04.2018 р. переведено для лікування до дитячого відділення обласного фтизіопульмонологічного центру (ОФПЦ) з вперше діагностованим туберкульозом (ТБ) ЛВ, генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018) Кат. 1 Ког.2 (2018). Призначено антимікобактеріальну терапію: H0,3; R0,3; Z1,5; Lfx0,5. У зв'язку з утриманням підвищеного рівня кількох онкомаркерів у периферичній крові 10.05.2018 дистанційно консультовано провідними фахівцями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження лімфатичних вузлів підтверджено, рекомендовано посилити схему лікування канаміцином. Після 90 доз антимікобактеріальних препаратів за даними ультразвукового дослідження зазначено позитивну клінічну динаміку, зменшення розмірів та конгломератів периферичних ЛВ та їх відсутність у заочеревинному просторі. Хворого 13.07.2018 р. переведено на амбулаторне лікування. Після завершення приймання 120 доз антимікобактеріальних препаратів 2.08.2018 р. на контрольній мультиспіральній комп'ютерній томографії (МСКТ) виявлено міліарний ТБ легень, через що повторно госпіталізовано з діагнозом "невдача лікування ТБ (НЛТБ) лімфатичних вузлів" (06.08.2018), генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - МГ - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018), ускладненим міліарною дисемінацією Кат.2 Ког.3 (2018). Продовжено лікування за схемою 2 H0,3; R0,45; Z1,5; E0,8; S0,75 з кортикостероїдною терапією преднізолоном у дозі 20 мг з поступовим зменшенням дози. На контрольній МСКТ 04.10.2018 р. зазначено позитивну динаміку, часткове розсмоктування дрібновогнищевої дисемінації в обох легенях, значне зменшення розмірів ЛВ середостіння до норми. Надалі за даними МСКТ органів грудної клітки 31.01.2019 р. в обох легенях по всій довжині відмічено наростаючу дрібновогнищеву (міліарну) дисемінацію. 20.02.2019 р. проведено перегляд гістологічних препаратів біоптату ЛВ, а також очний консиліум у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження ЛВ та легень повторно підтверджено. 26.02.2019 р. згідно з рішенням ЦЛКК ХРТБ Івано-Франківського ОФПЦ у зв'язку з негативною динамікою дисемінованого специфічного процесу в легенях рекомендовано зареєструвати клінічний випадок за 4-ю категорією з діагнозом "ризик мультирезистентного ТБ легень (міліарний)" (26.02.2019 р.) Д - МБТ - М - МГ - К - Гіст. + (27.03.2018) Резист.0 Кат.4 (НЛТБ) Ког.1 (2019). Хворому призначено лікування за схемою: Cm0,6; Mfx0,4; Cs0,5; Pt0,5; Z1,6. Отже, специфічне ураження ЛВ може мати клінічний перебіг, як у пухлинного процесу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |